World Wide Web і гіпертексти

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Мета: Навчальна: Сформувати в учнів знання про WWW, дати поняття гіпертексту і Web-сторінки, розповісти про призначення програм-браузерів; дати визначення локатора URL.

Тип заняття: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

1) привітання з учнями 2) перевірка присутності учнів на уроці

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

World Wide Web і гіпертексти

У цьому параграфі ми розглянемо систему World Wide Web, або скорочено WWW чи Web (усі терміни рівнозначні). У перекладі з англійської World Wide Web буквально означає «павутиння, що поширюється по всьому світу». Система WWW була створена у 1989 році вченими організації CERN (Європейський центр ядерних досліджень) у Женеві. World Wide Web спочатку була призначена для використання різними групами спеціалістів, які за допомогою її могли отри¬мати доступ до заздалегідь підготовленої інформації.

Протягом наступних років система WWW стрімко розвивалася, ставши найпопулярнішою службою в Інтернеті. Нині WWW задовольняє інформаційні по¬треби найширших верств населення, включаючи сотні тисяч вузлів Web. На кожному вузлі можуть розміщатися тисячі й сотні тисяч документів, їхня загальна кількість у WWW зростає з кожною секундою, тому що їх створює величезна армія спеціалістів і аматорів у різних куточках земної кулі. Що ж таке Wo: ; Wide Web?

World Wide Web - це глобальна система поширення гіпертекстової інформації, яка використовує для транспортування канали Інтернет. Термін гіпертекст було введено задовго до появи Інтернету. Аналогом гіпертексту може бути звичайна енциклопедія. її том складається з невеликих статей на певні теми, а у кожній з них можуть міститися посилання на інші статті. Якщо вас зацікавила стаття, вказана у посиланні, ви можете згідно з ним звернутися до потрібного тому.

Гіпертексти, на відміну від друкованої енциклопедії-книги, є електронними документами. З ними можна працювати лише на комп'ютері, бо в друкованому вигляді їх не існує. Прикладом гіпертекстової системи є довідкова система ОС Windows.

Гіпертекст - це спосіб організації тексту, графіки й інших даних, у якому елементи даних пов'язані між собою. Пов'язані можуть бути як елементи одного документа, так і різних документів. Гіпертекстова структура є основою World Wide Web. Зв’язки (links) в гіпертекстовіи структурі здійснюються за допомогою посилань. Керуючись ними, користувач може з одного документа викликати інший, з нього - наступний і т.д. Основними перевагами гіпертекстів є, насамперед, можливість розмістити на невеликій площі (приблизно на кількох екранах) велику кількість інформації і, по-друге, зрозумілий спосіб пошуку інформації за допомогою посилань.

Гіпертекстові документи у World Wide Web розміщаються на Web-cepeepax. Web-сервери обробляють запити клієнтів та повертають їм копії потрібних документів.

Web-сторінки, броузери

Гіпертекстові документи у WWW подаються у вигляді Web-сторінок (або, інакше кажучи, Web-документів). Web-сторінка звичайно містить різноманітну інформацію: текст, графіку, звуки і навіть відео. На ній є виділені слова або гра¬фічні зображення, які підсвічуються певним світлом і на яких покажчик миші звичайно перетворюється на зображення руки з піднятим вказівним пальцем - це і є посилання. Будь-яке посилання - це вхід до іншого документа: клацання ми¬шею по посиланню відкриває той, на який воно вказує.

Звичайні текстові документи, як відомо, готуються у текстових форматах (розширення txt, doc тощо). Web-документ також має свій формат (розширення htm або html), який визначається мовою розмітки HTML. Докладніше про HTML ви дізнаєтесь з глави 14. Якщо існує World Wide Web, то мають існувати і програми перегляду її ресурсів.

Програми, які відображають документи Web на екрані, називаються броузерами (або браузерами). Броузери дають змогу мандрувати по WWW у "онлайновому" режимі.

Слово «броузер» походить від англійського browse - «читати безладно». Можливо, цей термін відображає характер роботи середнього користувача з Web-сторінками у WWW.

Існує багато броузерів: деякі з них можуть працювати лише з текстами, інші - відображають графіку, але мають обмежені засоби навігації тощо. Та безумовним лідером у цій галузі є програми Netscape Navigator (створена в 1992 році) і Microsoft Internet Explorer (створена на рік пізніше).

Протокол HTTP

Отже, Інтернет має різноманітні інформаційні ресурси. Запит клієнта до того чи іншого ресурсу формується відповідно до певного протоколу, причому для кожного ресурсу Інтернету існує свій. Так, для роботи у World Wide Web необхідний протокол HTTP (HyperText Transport Protocol - протокол передавання гіпер-тексту). Для доступу до файлових ресурсів застосовується протокол FTP тощо.

Взаємодія клієнта з Web-сервером відбувається за протоколом HTTP, що визначає мову, якою програма клієнта "розмовляє" з сервером, а також формат відповідей сервера клієнтові. Приклад роботи протоколу HTTP користувач бачить щоразу, клацаючи мишею по будь-якому посиланню - пошук і завантаження потрібного документа відбуваються за допомогою протоколу HTTP.

Не слід плутати HTTP з транспортним базовим протоколом TCP/IP. Протокол HTTP - це найпростіший протокол рівня додатків, який, на відміну від TCP/IP, не пов'язаний з технологією пересилання пакетів даних.

URL

Нагадаємо, що комп'ютери в Інтернеті зв'язуються за допомогою протоколу TCP/IP, знаходячи один одного за IP-адресою. Наочна система адресації заснована на доменних іменах. За допомогою доменних імен записуються адреси ресурсів у Інтернеті. Відповідний запис називається URL.

URL (Uniform Resource Locator - уніфікований локатор ресурсу) - це певна система імен для ідентифікації ресурсів у Інтернеті. Будь-яка інформація, розміщена в ньому, має свій URL. У запису URL зазначаються такі дані (зліва направо):

  • протокол доступу до ресурсу (HTTP, FTP, GOPHER тощо);
  • доменне ім'я серверу, на якому розміщено ресурс;
  • адреса порту, використовуваного для зв'язку;
  • специфікація ресурсу на жорсткому диску серверу (шлях до файлу, його ім'я та мітка).

Однак деякі з наведених компонентів запису URL можуть бути відсутні. Крім того, для певних типів ресурсів локатор URL складається інакше, наприклад, у поштовій адресі спершу вказується ім'я абонента, а далі через спеціальний знак @ - ім'я поштового серверу. Пояснимо це на прикладі URL для Web-сторінки: http://www.hotline.kiev.ua/price/printers.html#temp, яке складається з таких основних частин:

  • - префікс http: //, який визначає протокол і обов'язково відділяється від наступної частини URL двокрапкою та подвійною похилою рискою;
  • - тип ресурсу (в даному прикладі - www), ця частина в URL не обов'язкова;
  • - ім'я серверу, на якому розміщена Web-сторінка (в наведеному прикладі -hotline.kiev.ua); замість імені серверу можна вказати його ІР-адресу; ім'я серверу відділяється від позиції 2 (якщо вона є) крапкою;
  • - це необов'язкова позиція, вона вказує на розміщення сторінки на жорст¬кому диску (у згаданому вище прикладі - price/printers .html) і відділя¬ється від імені комп'ютера похилою рискою /;
  • - додаткові (необов'язкові) слова, які відділяються від попередньої частини URL знаком # (вказує на мітку на Web-сторінці, починаючи з якої на екран виводитиметься потрібний документ) або знаком ? (позначає фрагмент пошуку).

URL може складатися з латинських літер (а - z), цифр (0 - 9) й інших знаків, крім символів, які мають спеціальне призначення (<>[]{} | \').

Іноді префікс, що відповідає типу ресурсу, може бути відсутнім. Наприклад, броузер Internet Explorer усім URL, які починаються зі слів www, home або mosaic, надає за умовчанням префікс http: //.

Якщо ви звертаєтесь до Web-сторінки і бажаєте провести пошук будь-якого ключового слова на ній, то в кінці URL вкажіть його, поставивши перед ним знак запитання.

Тепер наведемо приклад звернення до адреси електронної пошти: mailto:sardin@iptelecom.net.ua

Тут частина URL праворуч від двокрапки - це звичайна поштова адреса (sardin@iptelecom.net .иа), а початкова частина URL (mailto) - звернення до електронної пошти. Якщо ви введете таку URL до програми Internet Explorer, відкриється нове вікно поштового повідомлення із вказаною адресою пошти у рядку одержувача.

Аналогічно звертаються до будь-якої групи новин, наприклад: news:ukr.finance

Введення цього URL до Internet Explorer приведе до відкриття заданої в адресі групи новин ukr. finance в окремому вікні.

III. Закріплення нового матеріалу

  • 1. Що таке World Wide Web?
  • 2. Дайте визначення гіпертекстового документа.
  • 3. Для чого призначені посилання в гіпертекстовому документі?
  • 4. Що називають Web-сторінкою?
  • 5. Що таке мова HTML?
  • 6. Для чого призначені програми-броузери?
  • 7. Які завдання виконуються за допомогою протоколу HTTP?
  • 8. Що таке URL?
  • 9. Як записуються URL Web-сторінок?

IV. Підведення підсумків уроку

1. Аналіз діяльності учнів на уроці.

2. Виставлення оцінок та їх мотивація

V. Домашнє завдання:

опрацювати теоретичний матеріал записаний у робочих зошитах.

(підручник О. Ю. Гаєвський)