WWW

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Тема: Служба роботи з гіпертекстовими сторінками - World Wide Web (WWW - всесвітня павутина). Організація інформації, принципи навігації. Поняття про формат гіпертекстових документів. WWW-сервери. Адреса Web-сторінки. Програми-браузери. Правила роботи та налагодження. Використання різноманітних сторінок кодування. Файлові ресурси в Інтернеті.

Мета: Вивчити історію виникнення World Wide Web, ввести поняття гіпертексту і Web-сторінки. Розглянути призначення та інтерфейс про-грам-браузерів, ввести поняття мови HTML. Базові поняття й WWW, гіпертекст, браузер, HTML.

Хід уроку

1. Організаційний етап.

2. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

World Wide Web і гіпертексти.

У перекладі з англійської World Wide Web буквально означає «павутин¬ня, що поширюється по всьому світу». Система WWW була створена у 1989 році вченими організації CERN (Європейський центр ядерних досліджень) у Женеві. World Wide Web спочатку була призначена для використання рі¬зними групами спеціалістів, які за її допомогою могли отримати доступ до заздалегідь підготовленої інформації. Протягом наступних років система WWW стрімко розвивалася, ставши найпопулярнішою службою в Інтернеті. Нині WWW задовольняє інформа¬ційні потреби найширших верств населення, включаючи сотні тисяч вуз¬лів Web. На кожному вузлі можуть розміщатися тисячі й сотні тисяч доку¬ментів, їхня загальна кількість у WWW зростає з кожною секундою, тому що їх створює величезна армія спеціалістів і аматорів у різних куточках земної кулі. Що ж таке World Wide Web?

World Wide Web - це глобальна система поширення гіпертекстової ін¬формації, яка використовує для транспортування канали Інтернет. Термін гіпертекст було введено задовго до появи Інтернету. Аналогом гіпертекс¬ту може бути звичайна енциклопедія, її том складається з невеликих ста¬тей на певні теми, а у кожній з них можуть міститися посилання на інші статті. Якщо вас зацікавила стаття, вказана у посиланні, ви можете згідно з ним звернутися до потрібного тому. Прикладом гіпертекстової системи є довідкова система ОС Windows.

Гіпертекст - це спосіб організації тексту, графіки й інших даних, у якому елементи даних пов'язані між собою. Пов'язані можуть бути як еле¬менти одного документа, так і різних документів. Гіпертекстова структура є основою World Wide Web. Зв'язки (links) в гіпертекстовій структурі здійснюються за допомогою по¬силань. Керуючись ними, користувач може з одного документа викликати інший, з нього - наступний і т.д.

Гіпертекстові документи у World Wide Web розміщаються на Web-cepeepax. Web-сервери обробляють запити клієнтів та повертають їм копії потрібних документів.

Web-сторінки, браузери.

Гіпертекстові документи у WWW подаються у вигляді Web-сторінок. Web-сторінка звичайно містить різноманітну інформацію: текст, графіку, звуки, відео. На ній є виділені слова або графічні зображення, які підсві¬чуються певним кольором і на яких покажчик миші звичайно перетворю¬ється на зображення руки з піднятим вказівним пальцем (4) - це і є поси¬лання. Будь-яке посилання - це вхід до іншого документа або до іншої час¬тини поточного документа. При клацанні по посиланню здійснюється пе¬рехід за вказаним шляхом. Звичайні текстові документи, як відомо, готуються у текстових форматах (розширення txt, doc тощо). Web-документ також має свій формат (розши¬рення htm або html), який визначається мовою розмітки HTML (приклад коду Web - сторінки).

<html>

<head> <ШІЄ>МОЯ перша веб - CTopÍHKa</title></head> <body>

<body bgcolor="#F5F5F5">
<img src="3afla4a.JPG" width="204" height="68">

Задача - моя перша Web-CTopÍHKa</Center ></h2> </td>

<td><td><fontsize="+2">Бyxгaлтepcький 06-ЛІК</^>П^</^>П^ </td> </td>

<td><td><fontsize="+2">rpyna B-21 </td> </td>

<td><td><fontsize="+2">05.02.2007</font> </td>

</td>

</table> </body> </html> Якщо існує World Wide Web, то мають існувати і програми перегляду її ресурсів. Програми, які відображають документи Web на екрані, називаються браузерами (або броузерами). Слово «браузер» походить від англійського browse - «читати безладно». Можливо, цей термін відображає характер роботи середнього користувача з Web-сторінками у WWW. Існує багато браузерів: деякі з них можуть працювати лише з текстами, інші - відображають графіку, але мають обмежені засоби навігації тощо. Та безумовним лідером у цій галузі є програми Opera, Microsoft internet Explorer, Fire Fox. Протокол HTTP. Інтернет має різноманітні інформаційні ресурси. Запит клієнта до того чи іншого ресурсу формується відповідно до певного протоколу, причому для кожного ресурсу Інтернету існує свій. Так, для роботи у World Wide Web необхідний протокол HTTP (HyperText Transport Protocol - протокол передавання гіпертексту). Для доступу до файлових ресурсів застосовується протокол FTP, тощо. URL. Нагадаємо, що комп'ютери в Інтернеті зв'язуються за допомогою протоколу TCP/IP, знаходячи один одного за IP-адресою. Наочна система адресації заснована на доменних іменах. За допомогою доменних імен записуються адреси ресурсів у Інтернеті. Відповідний запис називається URL. URL (Uniform Resource Locator - уніфікований локатор ресурсу) - це певна система імен для ідентифікації ресурсів у Інтернеті. Будь-яка інформація, розміщена в ньому, має свій URL. У запису URL зазначаються такі дані (зліва направо): - протокол доступу до ресурсу (HTTP, FTP, тощо); - доменне ім'я серверу, на якому розміщено ресурс; - адреса порту, використовуваного для зв'язку; - специфікація ресурсу на жорсткому диску серверу (шлях до файлу, йо¬го ім'я та мітка). Приклад URL для Web-сторінки: http://www.freesoft.ru URL може складатися з латинських літер (а - z), цифр (0 - 9) й інших знаків, крім символів, які мають спеціальне призначення. Іноді префікс, що відповідає типу ресурсу, може бути відсутнім. Напри¬клад, браузер Internet Explorer усім URL, які починаються зі слова www надає за умовчанням префікс http: //. Можливості браузерів. Браузер Internet Explorer. Перегляд Web-сторінки виконується програмами-браузерами, які ана¬лізують документи, створені мовою HTML. До них належать найпопуляр-ніші браузери internet Explorer (фірма Microsoft) Opera, Fire Fox. Наведемо основні можливості браузера Internet Explorer щодо роботи з різноманітними документами і файлами: > Відображення не лише текстової інформації, а й відтворення звуку, анімації, відео. > Перехід до Web-сторінок, які переглядалися раніше (за допомогою кно¬пок Назад і Вперед). > Автоматичне створення списку вузлів, які відвідувалися раніше. > Відстежування вибраних Web-сторінок шляхом накопичення ярликів у системній папці Избранное. > Пошук Web-вузлів за заданими ключовими словами або фразами. Браузер дозволяє однаково легко відкривати Web-сторінки і файли, які зберігаються на жорсткому диску. Водночас у вікні Internet Explorer мо¬жуть відображатися текстова і графічна інформація, відтворюватися зву¬ки, відео. Запуск браузера і підключення до Інтернету: > двічі клацнути по значку Internet Explorer на робочому столі Windows; > клацнути по значку Запустить обозреватель Internet Explorer на па¬нелі Быстрый запуск на панелі задач; > у вікні Проводник або Мой компьютер двічі клацнути по значку доку¬мента HTML. Після підключення до Інтернету автоматично почнеться завантаження основної (домашньої) Web-сторінки. Ви можете не чекати його завершення і завантажити іншу Web-сторінку, якщо вкажете її URL у рядку Адрес ві¬кна Internet Explorer. Якщо ви захочете дізнатися про обсяг отриманої та відправленої інфор¬мації, а також тривалість роботи в Інтернеті, наведіть покажчик миші на значок під'еднання на панелі задач і прочитайте ці дані на спливаючій підказці. Режим автономної роботи. Браузер Internet Explorer тоже працювати у двох основних режимах: on¬line і off-line. Off-line або режим автономної роботи (тобто без підключення до Інтернету) встановлюється, якщо після запуску Internet Explorer у діа¬лозі Удаленное соединение натиснути кнопку Работать автономно. В автономному режимі можна виконувати операції з файлами і папка¬ми, як у програмі Проводник, а також переглядати Web-сторінки, скопійо¬вані на жорсткий диск. Вікно Internet Explorer. Вікно браузера Internet Explorer нагадує вікна більшості Windows-додатків. Однак є деякі особливості, які ми розглянемо. Меню Internet Explorer складається з таких пунктів: Файл, Правка, Вид, Избранное, Сервис, Справка. Нижче від меню розташована панель Обычные кнопки з такими інструментами: > Назад - виведення документа Web, який переглядався раніше; > Вперед - виведення на екран наступної сторінки; > Остановить - припинення завантаження поточної Web-сторінки; > Обновить - повторне завантаження сторінки, яка переглядається; > Домой - повернення на основну (домашню) сторінку; > Поиск - відкриття панелі пошуку; > Избранное - відображення списку «вибраних» ресурсів у лівій частині вікна; > Журнал - відображення списку вузлів, які переглядалися раніше; > Почта - відкривається вікно програми електронної пошти; > Печать - друк поточної Web-сторінки. Під панеллю Обычные кнопки міститься панель Адрес, яка має поле для введення адреси і розкривний список з ресурсами Інтернету, що відвідува¬лися раніше. В цьому полі, яке називається рядком адреси, ви бачите URL поточної Web-сторінки або шлях до файлу документа на жорсткому диску. До рядка адреси можна вводити URL нового ресурсу, який ви збираєтеся завантажити, або ім'я файлу на диску, який ви хочете переглянути за до¬помогою браузера. Більшу частину вікна браузера займає зона документа в ній відобража¬ється поточна Web-сторінка або документ, відкритий за допомогою Internet Explorer. У нижній частині вікна Internet Explorer міститься рядок стану з інфо¬рмацією про поточні операції, що виконуються програмою (наприклад, установка з'єднання, завантаження сторінки тощо). Відключення від Інтернету і вихід з Internet Explorer. Вихід з програми Internet Explorer відбувається звичайним для Win¬dows чином, наприклад, клацанням мишею по кнопці закриття вікна, яка розміщена у рядку заголовка, або клацанням по відповідному пункту сис¬темного меню у лівому верхньому куті. Якщо ви підключені до Інтернету, то під час виходу з програми браузе¬ра система надасть запит щодо того, чи потрібно розривати зв'язок з про¬вайдером. У відповідному діалозі оберіть один з варіантів виходу з Internet Explorer, з розриванням зв'язку з провайдером (кнопка Отключиться сей¬час) або зі збереженням зв'язку (кнопка Оставаться на линии). Розірвати зв'язок з провайдером, не виходячи з програми Internet Ex¬plorer, можна подвійним клацанням по піктограмі двох комп'ютерів на па -нелі задач і вибором опції Отключиться в наступному діалозі. Не забу¬вайте розривати зв'язок зразу по закінченні роботи в Інтернеті, особливо якщо не передбачено автоматичного відключення зв'язку. 3. Практична частина. Робота з програмою-браузером в автономному режимі. Ознайомлення з інтерфейсом програми, перегляд HTML - документів. 4. Домашнє завдання. П. 19.6 Руденко В. Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. "Курс інформатики". 5. Підсумок уроку.
<fontsize="+2">lBaHOBa Марія K)pn'BHa </font>