Річки України

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук
Дніпро у Києві

Річки України — річки на території України.

Загальна характеристика

Основні річки України.

Річки України течуть переважно з півночі на південь до Чорного й Азовського морів; Ріки північно-західної України течуть з півдня на північний захід і північ до Вісли і Прип'яті. Басейн Чорного й Азовського морів охоплює понад 90 % української території. Тут знаходяться ріки: Дунай з Тисою і Прутом, Дністер, Південний Буг, Дніпро з Прип'яттю і Десною, Дон з Донцем. До стоку Балтійського моря належать праві притоки Вісли: Вепш, Сян і Західний Буг. Головний вододіл між Чорним і Балтійським морями та між басейнами головних рік проходить переважно низовинами, за винятком Карпат, і дає змогу пов'язати ріки різних басейнів системою каналів та сполучити обидва моря — Чорне і Балтійське.

Кількість рік на українській етнічній території оцінюють близько 30 000, у тому числі в Україні — 23000 з загальною довжиною близько 170000 км, з них бл. 3 000 завдовжки 10км і більше , 116 понад 100 км. Характер рік, зокрема густота річкової мережі, величина стоку, водоносність, сезонові й багаторічні зміни тощо залежать від клімату, рельєфу, геологічної основи, рослинного покриву, культурного освоєння місцевости та інших факторів.

Щільність річкової мережі, як і в інших районах суходолу, найбільша у гірських областях. В горах України вона складає близько 1,1 км довжини на 1 км2 площі; на Передкарпатті, Потиській низовині й Передкавказзі — 0,6 км/км2, на височинах (Розточчя, Поділля, Донецький кряж) близько 0,5 км/км2. На південь і схід річкова мережа рідшає. На території між нижньою Десною й верхів'ями Остра, Трубежу і Сулії вона найменша (нижче 0,1 км/км2, а між нижнім Дніпром і рікою Молочною інші річки практично відсутні.

Живлення рік складають дощові, снігові, підземні й частково льодовикові води. При цьому на частку дощів припадає близько 75 % усій атмосферних опадів. Разом з тим, тільки частина води атмосферних опадів стікає до річок: найбільше в горах — близько 50 %, на рівнинах — менше 10 %. Інша частина вологи випаровується або інфільтрується. У степовій смузі майже вся дощова вода випаровується, а малі річки пересихають, якщо не дістають підземного живлення. Головним джерелом живлення річок рівнинних областей є води талого снігу, які завдяки незначному випаровуванню у холодний період року і перерваній інфільтрації в замерзлий ґрунт у переважній більшості стікають до річок. Підземне живлення, яке має місце впродовж року, особливо важливе взимку, коли атмосферичні опади випадають у вигляді снігу. Льодовиковими водами живиться лише Кубань та інші ріки, що витікають з льодовиків Кавказу. Основну частину живлення гірських рік становлять дощові, рівнинних — талі снігові води (50-80 %); живлення підземними водами складає 10 — 20 %.

Загальний стік українських рік — близько 16 % усієї атмосферичної води; для України пересічна річна сума опадів — бл. 300 км3, стік — 48 кмЗ.

Середній стік для рік України становить 1 — 4 л/сек. км2. При цьому у степу 0,5 — 0,1 л/ceк км2. Стік річок змінюється сезонно: він найбільший на весні (50-80 % річної суми), коли тануть сніги, найменший — під час теплої й сухої погоди пізнього літа і ранньої осені. Трапляються великі відхилення від норми. Так, наприклад, у сточищі Південного Бугу в березні 1921 року стекло 3,6 мм, у березні 192,2 — 81 мм води І(середній стік за березень — 20,8 мм). У 2008 році спостерігалися катастрофічні повені, які охопили територію 5-ти областей Західної України.

Повені

Карта-схема територій постраждалих від повені (позначено синім).
Повінь на заході України 2008. Вода на вулиці населеного пункту

Стік річок України найвищий на весні, коли тануть сніги, найнижчий взимку. Під час весняної повені проходить 50 — 80 % річного стоку, на малих річках степу — майже весь річний стік. Весняна повінь триває на малих ріках 10 — 15 днів, на великих — 1 — 1,5 місяця. Крім весняної, трапляються повені літні, спричинені рясними атмосферичними опадами — звичайне явище у гірських ріках Карпат і Кавказьких гір.

На Кубані помітні чотири сезонові повені:

  • дві весняні — у лютому, коли тануть сніги у нижній частині сточища, і у квітні, коли тануть сніги в горах,
  • літня — у червні й липні, пов'язана з таненням льодовиків,
  • осіння, спричинена збільшенням атмосферичних опадів у жовтні.

На Тисі трапляються зимові повені, спричинені відлигою, принесеною середземноморськими циклонами.

Винятково великі бувають повені у сточищі Дніпра вище Києва, спричинені одночасним інтенсивним таненням снігу в сточищі Прип'яті й Десни. Весняні повені на Прип'яті бувають щороку. На Сяні, Бузі й Дністрі весняні повені — спричинені надто швидким таненням снігу у верхньому сточищі, коли середня течія ріки ще скута кригою. У пригирлових ділянках Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу й Кубані спостерігаються значні коливання рівнів води, зумовлені вітровими нагонами і згонами (у Чорне море і з Чорного моря).

Зимовий режим рік

З початком морозів на річках починається утворення льоду, яке звичайно закінчується льодоставом.

Ріки у сточищі горішнього Дністра замерзають в останню декаду листопада і від верхів'їв льодостан посувається вниз за течією.

Ріки Передкарпаття замерзають у грудні, Закарпаття — на два тижні пізніше.

Малі й середні ріки на півночі України замерзають як правило у третю декаду листопада, і при цьому на сході краю раніше, ніж на заході.

Кубань і [Тиса не мають тривалого льодоставу. Льодостан Сяну і Західного Бугу часто переривається відлигами. У середньому ріки півночі України вкриті льодом близько 3,5 місяці, півдня — 2,5 місяці.

Географічна динаміка замерзання і скресання найбільших річок України:

Замерзання:

  • Дніпро під Києвом замерзає у середньому 21 грудня, під Запоріжжям — 29 грудня, під Херсоном — 28 грудня.
  • Дністер замеззає так: під Заліщиками — 30 грудня, під Дубосарами — 20 грудня, під Тирасполем — 28 грудня, для Південного Бугу — під Вінницею — 6 грудня, під Прибожанами — 11 грудня.

Скресання:

  • Дніпро. Середні дати скресання для Дніпра: під Херсоном 3 березня, під Запоріжжям — 15 березня, під Києвом — 24 березня; для Південного Бугу під Прибожанами — 7 березня, під Вінницею — 21 березня.
  • Дністер. Середні дати скресання для Дністра: під Тирасполем — 5 березня, під Дубасарами — 9 березня, під Заліщиками — 4 березня.

Загалом фронт льодостану на річках України посувається з півночі на південь. Скресання рік починається з півдня. Гірські ріки починають скресати з нижньої течії.

Мінералізація та природне забруднення річкових вод

Мінералізація річкових вод залежить переважно від джерел водопостачання у річки (атмосферні опади, джерела, танення снігу і льоду тощо), первинної мінералізації джерел, швидкості течії і геологічної основи річища. Найменш мінералізовані поліські ріки — у них кількість завислих мінеральних частинок доходить до 50 г на 1 м3 води, найбільш каламутні гірські ріки — до 1 000 г/м3; в інших ріках каламутність коливається між 150 і 500 г/м3.

Мінералізація річкових вод півночі України коливається між 200 і 500 мг розчинених мінералів на 1 л води. Вона зростає у південному і східному напрямі. Найбільше мінералізовані води Донецького басейну (бл. 2000 мг/л) і ріки між Дунаєм і Дністром, а найменше — Карпат (нижче 100 мг/л).

Рельєфотворча дія річок

Ріки вимивають річища, змивають верхній шар ґрунту і відкривають корінні породи (як це має місце з порогами на Дніпрі), загалом змінюють рельєф місцевості, розсипи корисних копалин, піщані та ін. пляжі, острови тощо.

Найбільше скельного матеріалу несуть гірські ріки, зокрема під час повеней, коли можуть котити по своєму днищу навіть більші каміння, найменше — повільні ріки рівнин.

Довжина, площа і середній річний стік важливіших річок України

Вчитель: Мельничук Тарас Васильович

ТЕМА УРОКУ. Створення звітів. Запити. Створення простих запитів. Запити з параметрами. Перехресні запити.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна. Ввести поняття запиту. Вивчити види запитів. Навчити створювати запити різних видів. Ознайомити учнів із системами штучного інтелекту та інтелектуальними БД.

Розвиваюча. Розвивати та удосконалювати уміння працювати з програмою СУБД та БД. Логічне мислення, творчість, різні види пам’яті.

Виховна. Виховувати повагу до вчених та людей наукових професій.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.

ВИД УРОКУ: урок-лекція.

ОБЛАДНАННЯ: Комп’ютери класу. Програма СУБД.

НАГЛЯДНІСТЬ: Готові демонстраційні БД.

ХІД УРОКУ:

І. Вступна і організаційна частина.

1. Привітання і перевірка присутності учнів.

2. Оголошення теми та мети уроку, його ролі в даній темі та курсі інформатики в цілому.

3. Постановка перед дітьми цілі та розкриття методів її досягнення на уроці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне опитування учнів класу по вивченому матеріалу.

На попередньому уроці ми з вами розглядали введення і редагування даних, роботу з таблицями та формами. Давайте пригадаємо: — Яким чином виконується зв'язування таблиць бази даних? — Коли і для чого в БД виконуються підстановки? — Які два види редагування проводяться над таблицями БД? — Для чого використовуються форми? — Якими засобами можна створити форму?

ІIІ. Актуалізація теми уроку. Над інформацією яка зберігається в базі даних можна виконувати різноманітні функції. Зокрема пошук інформації в базі даних здійснюється за допомогою фільтрів та запитів. Виведення збереженої інформації на екран чи на папір у зручному і зрозумілому вигляді можна здійснити за допомогою звітів. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо розібратись як створювати запити. Запишіть тему уроку: «Створення звітів та запитів». Вчитель задає питання для усього класу: 1. В яких випадках буває потрібно відбирати з БД певну інформацію? Чому? 2. Коли ми використовуємо звіти? 3. Що ви розумієте під словом запит?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель починає виклад нового матеріалу, найголовніше учні занотовують собі у робочих зошитах.

1. Створення звітів.

Звіти – відображають дані так, що їх зручно переглядати, роздрукувати та поширювати. Їх можна створювати майстром звітів, конструктором і майстром діаграм. Під час створення Майстром, вибирають ті поля, які повинні бути у звіті, а також налаштовують зовнішній вигляд майбутнього звіту та надають йому назву. Зі звітами краще ознайомитися в режимі автоматичного створення. Як і форми, звіти складаються з розділів, а розділи можуть містити елементи керування. Але на відміну від форм. розділів у звітах більше, а елементів керування менше.

1. Структура звіту складається з п’яти розділів: заголовку звіту, верхнього колонтитула, області даних, нижнього колонтитулу та приміток.

2. Розділ заголовку призначений для друку загального заголовку звіту.

3. В області даних розміщені елементи керування, пов’язані зі змістом полів таблиць бази. В ці елементи керування видаються дані з таблиць для друку на принтері.

4. Розділи верхнього та нижнього колонтитулів використовується для друку підзаголовків, якщо звіт має складну структуру і має багато сторінок, може містити номера сторінок.

5. Розділ Примітки використовується для розміщення додаткової інформації. (Відбувається наочна демонстрація створення звіту із готової таблиці)

2. Запити. Типи запитів в БД.

Запит – це засіб вибирання інформації з БД, який відповідає деяким умовам, які задає користувач. Результат запиту, його можна назвати довідкою, виводиться у вигляді таблиці, всі записи якої відповідають заданим умовам. Запит до БД формується користувачем у вигляді команди такого формату: довідка <список полів, які виводяться > для <умова пошуку >. У деяких СУБД службові слова „довідка” та „для” замінюються термінами „list” та „for”. Якщо у довідці потрібно вказати всі поля, то на місці списку полів потрібно вказати слово „все”. В різних СУБД команди запиту довідки можуть формуватися користувачем двома основними способами: 1) шляхом введення команди; 2) за допомогою спеціальних конструкторів формування запитів. Важливою властивістю запитів є те, що при створенні підсумкової таблиці можна не тільки вибирати інформацію з бази, але й обробляти її. При роботі запиту дані можуть впорядковуватись (сортуватись), фільтруватися (відсіюватися), об’єднуватися, розділятися, змінюватися, і при цьому ніяких змін в базових таблицях не відбуватиметься. Крім того запити можуть виконувати підсумкові обчислення. Запит не тільки видає підсумкову таблицю, а й може визначити найбільше, найменше, середнє значення по якомусь полю. ПРОСТИЙ ЗАПИТ. З його допомогою ми можемо обрати потрібні таблиці і поля даних та переглянути результати відбору. Найпростіші це запити на вибірку. Запити можна створювати як за допомогою Майстра, так і автоматично.

ЗАПОВНЕННЯ БЛАНКУ ЗАПИТУ ЗА ВЗІРЦЕМ.

1. Бланк має дві панелі. На верхній панелі розташовані списки полів тих таблиць, на які спирається запит.

2. Рядки нижньої панелі визначають структуру запиту, тобто структуру підсумкової таблиці, у якій будуть міститися дані, отримані по результатам запиту.

3. Рядок ПОЛЕ заповнюється перетягуванням назв полів з таблиць верхньої частини бланку. Кожному майбутньої підсумкової таблиці відповідає один стовпець бланку запиту за взірцем.

4. Рядок ИМЯ таблиці заповнюється автоматично при перетягування поля.

5. Якщо клацнути на рядку Сортування, з’явиться кнопка списку, який розкривається і містить види сортування. Дані сортуються по полю, яке буде вибране.

6. Якщо поле повинно бути в бланку запиту, але не виводитись на екран, заборонити його виводити на екран можна вимкнувши відповідний прапорець.

7. В рядок УСЛОВИЕ ОТБОРА записують критерій, за яким вибирають записи для внесення в підсумкову таблицю. Умову відбору можна створити по кожному полю.

8. Запуск запиту виконується на кнопці ВИД. При запуску утворюється підсумкова таблиця. Щоб повернутися до створення запиту потрібно ще раз клацнути на кнопці ВИД.

ПЕРЕХРЕСНИЙ ЗАПИТ.

Цей вид запиту дозволяє згрупувати дані рядків або стовпців і вивести підсумкові значення до окремого стовпця. Під час створення доведеться задати обчислення, які виконуватимуться на перехресті рядків і стовпців.

ЗАПИТИ З ПАРАМЕТРОМ

Використовуються для пошуку користувачем потрібних йому даних. Для цього служить спеціальна команда мови SQL, яка має такий формат: LIKE[...]. У квадратно дужки вписується будь-який текст, що звертається до користувача, наприклад: LIKE [Введіть назву книги]. 1. Команду LIKE[...].потрібно помістити в рядок УСЛОВИЕ ОТБОРА в тому полі, по якому проводиться відбір 2. Після запуску запиту відкривається діалогове віконечко, у якому користувачу потрібно ввести параметр. Для невеликої таблиці можна відібрати потрібне і вручну, а для великої, що містить багато записів, причому у різних таблицях без такого запиту не обійтись.

V. Закріплення вивченого.

Повторення з учнями основного вивченого матеріалу на уроці. Учитель задає запитання для усього класу:

1. Для чого призначені запити?

2. Які види запитів можна створити в БД?

3. Опишіть створення простого запиту.

4. Як створюється перехресний запит?

5. Як створити поле, що обчислюється?

6. Для чого застосовуються вирази в запитах?

7. Як задати умову відбору в запитах?

8. Що таке фільтри і чим вони відрізняються від запитів?

9. Для чого призначені звіти і як вони створюються?

VІ. Аналіз та підсумки уроку.

Підводяться підсумки та робиться аналіз вивченого матеріалу.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомилися і вивчили створення запитів і звітів. Завдяки цьому уроку ви добре засвоїли новий матеріал, і тепер з легкістю можете користуватися новими знаннями про звіти та запити БД. Мета уроку досягнута. Виставляються в журнал оцінки за роботу на уроці.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вивчити конспект та параграф 8.6 і 8.9.

Відбувається прощання вчителя та учнів - Урок завершено. Дякую за увагу, до побачення!!!

Ріки Площа басейну в км² Довжина в км Середній річний стік л/сек/км2 м3/сек км3
Басейни Чорного й Азовського морів
Дніпро 510000 2285 3,2 1650 52,0
Прип'ять 114300 748 3,8 440 13,8
Десна 88 900 1 126 3,9 346 10,9
Псел 22800 692 2,4 54 1,7
Самара 22600 311 0,8 18 0,6
Сула 18100 310 2,3 42 1,3
Тетерів 15 300 385 3,0 46 1,4
Ворскла 14700 452 2,1 32 1,0
Інгулець 14460 549 0,7 10 0,3
Рось 12575 346 2,2 28 0,9
Притоки Прип'яті
Горинь 27650 659 3,3 91 2,9
Случ 13900 451 3,5 48 1,5
-
Дністер 72 000 1362 5,0 360 11,3
Південний Буг 63 700 792 1,5 96 3,0
Синюха 16725 111 1,7 28 0,9
Дунай
Прут 27000 845
Тиса 150000 1410
Дон
Сіверський Донець 98900 1053 1,6 160 5,0
Оскіл 14680 436 2,9 43 1,4
Сточище Балтійського моря
Вісла
Західний Буг 73470 813 3,7
Сян 16730 444 6,0

Гідрографічні райони України

Зважаючи на гідрологічні чинники і характер українських річок, на території України можна виділити такі гідрографічні райони:

  • Полісся, відводнене Дніпром (вище Києва) Прип'яттю, Десною і Бугом Пересічна річна сума атмосферичних опадів 500—600 мм, річний стік — від 100 до 120 мм (20 %). Похил річищ малий (бл. 0,5 м/км); течія рік повільна; долини широкі, з низькими берегами, забагнені; щороку повені на весні; час замерзання середньому 3,5 місяці.
  • Волинсько-Холмська височина, відводнена річками Вепр, Бугом і правобічними притоками Прип'яті (Стохід, Стир з Іквою, Горинь із Случчю). Сума атмосферичних опадів — 500 — 700 мм, річний стік 100 — 150 мм (20 %). Похил рік на півдні понад 1 м/км — зменшується на північ; долини широкі, часто забагнені; повені на весні; час замерзання на заході З, на сході — 3,5 місяці.
  • Поділля, відводнене лівобічними притоками Дністра і правими Бугу. Сума атмосферичних опадів на заході — 700 мм спадає до 450 мм на південному сході, стік на заході — 200 мм (30 %), на південному сході — 40 мм (10 %). Щільність мережі рік 0,4 — 0,5 км/км2. У верхніх течіях похил річок малий (бл. 1 м/км), долини широкі, місцями забагнені, річкові долини переходять у вузькі й глибокі яри (найхарактеристичніший — яр Дністра); у межах Українського кристалічного щита річища кам'янисті. Повені весняні, на Дністрі також літні. Час замерзання — протягом З-х місяців. Придніпровська височина, відводнена правобічними притоками Дніпра (Тетерів, Ірпінь, Рось, Тясмин, верхній Інгулець) і лівобічними притоками Бугу (Соб, Синюха, верхній Інгул). Сума опадів 450 — 550 мм, стік — 100 мм на північному заході (18 %) зменшується до 30 мм на південному сході (6 %); похил рік бл. 2 м/км; річища у межах Українського кристалічного щита кам'янисті й порожисті; долини рік глибокі, у верхніх течіях яристі. Найвищий водостан на весні. Тривалість замерзання — 3 місяці, на півдні на 1 — 2 тижні коротший.
  • Придніпровська низовина, відводнена лівобічними притоками Дніпра (Удай, Псел, Ворскла, Орель, Самара). Річна сума атмосферичних опадів 450—550 мм, стік 40-120 мм. Похил рік бл. 1 м/км, річища вирівняні, долини широкі з пологими берегами. Високий водостан на весні. Час замерзання на півночі 3,5, на півдні — 2 місяці.
  • Донецький кряж, відводнений Дінцем і його правобічними притоками, Р. Азовського м. (Міюс і Кадміює) та верхів'ями лівобічних приток Дніпра — Вовчої і Самари. Річна сума опадів бл. 500 мм, стоку — 6л. 50 мм (10 %). Спад річища Дінця бл. 0,5 м/км, приток — 1 м/км і більше, долини Р. глибокі, у Дінця правий берег вищий, ніж лівий. Високий водостан на весні. Час замерзання бл. З місяців.
  • П і в д.-зах. смуга Сер. височини, відводнена верхів'ями лівобічних Приток Дніпра (Десни з Сеймом, Псла, Ворскла), Донцем і його лівобічними притоками (Оскіл, Айдар, Деркул) та правобічними притоками Дону (Калитва). Річна сума опадів 400 — 500 мм, стік на півн. бл. 120 мм, скорочується до 60 мм і менше на півдні. Спад Р. бл. 2 м/км; долини глибокі, праві береги Р. вищі, ніж ліві. Найвищий водостан на весні. Час замерзання бл. ,3½ місяців.
  • Чорноморська низовина, відводнена нижніми течіями Дністра, Бога, Дніпра і менших Р. Чорного й Азовського морів. Річна сума опадів 270—400 мм, стік менше 25 мм (переважно на весні), тобто 6 % і менше. Влітку майже вся вода випаровується; тоді малі й сер. P., як Малий і Великий Куяльники і Тилигул, пересихають (вони кінчаються лиманами). Долини Р. широкі з низькими берегами, річкові заплави порослі комишами. Замерзання — бл. 2½ місяці.
  • Кримські гори дістають 400-1 000 мм опадів, переважно пізньою осінню і взимку; велика частина дощової води губиться у щілинах вапнякових порід (підземне відводнення), стік 20 — 200 мм. Долини Р. вузькі й глибоко врізані.
  • Карпати і Передкарпаття відводнеиі правобічними притоками Висли (Дунаєць, Вислока, Сян), Дністром і його притоками, лівобічними (Стривігор) і правобічними (Бистриця, Стрий, Свіча, Лімниця, Солотвинська й Надвірнянська Бистриці), Тисою і її правобічними притоками (Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Ляториця, Уж, Ляборець) та лівобічними притоками Дунаю (Серет і Прут). Сума атмосферних опадів від 700 мм на передгір'ях до 1 500 мм у найвищих частинах гір; величина стоку 350 — 750 мм (50 % і більше), залежно від висоти. Густота річкової мережі 1,1 км/км2; спад Р. 60-70 м/км у вищій, 5 — 10 м/км — у нижчій течії. Долини в горах відносно вузькі і глибокі (600 — 800 м), на передгір'ях — 150 — 250 м. Великі літні повені, час замерзання — 2½ до 4 місяців, залежно від висоти. Майже кожної зими льодостан підгірських Р. переривається відлигами. Сер. течія Тиси не має тривалого льодостану. Вода Р. має високий твердий стік, але слабу мінералізацію.
  • Кубань відводнена Кубанню і її лівобічними притоками (Великий і Малий Зеленчуки, Лаба, Біла, Пшиш). Річна сума опадів над нижньою Кубанню — 500 мм зростає до 1 000 мм на передгір'ї і 2 400 в Кавказьких горах; стік у гірській смузі 50 % і вище, на низовині спадає до 10 %. Живлення мішане: дощове, снігове й льодовикове. Долини Р. на низовині широкі, з пологими берегами, у горах вузькі й глибоко врізані. Льодостан не кожного року.

Р. відіграли велику роль у минулому України для заселення, транспорту, прохарчування (рибальство). Тепер річковий транспорт і річкове рибне господарство мають менше значення, натомість збільшилася роля Р. для водопостачання, зрошення, осушення, приймання стоків, також як джерело гідроенергії. Р. відограють ролю як місця відпочинку і туристичні шляхи (див. Водне господарство), їх значення зменшується надмірним скиданням занечищених пром. і міськ. вод.

Екологічний стан річок України

Річковий транспорт в Україні

Використання вод річок України

Література

  • Давыдов Л. Гидрорафия СССР (Воды суши), ч. 2. П. 1955
  • Чіппінг Г., Лисенко К. Річний та мінімальний стік на території України. К. 1959
  • Гідрологічні розрахунки для річок України. К. 1962
  • Швець Г. Характеристика водности річок України. К. 1964
  • Швець Г. Річки. Укр. Радянська Енциклопедія, т. 17. К. 1965
  • Ланько P., Маринич О., Щербань М. Фізична географія Укр. РСР. К. 1969.

Інтернет-посилання