Призначення електронних таблиць

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Тема уроку: Призначення електронних таблиць. Введення та редагування числової, текстової та формульної інформації в середовищі табличного процесора.

Мета:
— навчальна: ознайомити учнів з поняттям електронної таблиці, її функціями та призначенням; навчати завантажувати їх, а також працювати з ними;
— виховна: виховувати культуру учнів, увагу, акуратність, дисциплінованість;
— розвивальна: розвивати мислення, уміння формулювати та висловлювати власну думку, правильно вести конспекти.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: комбінований урок.
Обладнання: Комп’ютери.

Структура уроку
1. Організаційна частина. (2 хв.)
2. Формулювання теми уроку. (5 хв.)
3. Повідомлення нового матеріалу. (15 хв.)
4. Практичне заняття. (20 хв.)
5. Підведення підсумків уроку. (3-5 хв.)
6. Домашнє завдання

Хід уроку
І. Організаційна частина(2хв).

Доброго дня! Сідайте, будь-ласка, на свої місця. Хто в нас сьогодні черговий? Назвіть, будь-ласка, відсутніх.

II. Формулювання теми уроку.

— На сьогоднішньому уроці ми переходимо до вивчення нового розділу «Електронні таблиці». Нам необхідно буде ознайомитись з табличними процесорами, їх функціями та призначенням; навчитись завантажувати та працювати з ними. Ми ознайомимося з наявними табличними процесорами, а основну увагу зосередимо на програмі табличного процесора Microsoft Excel 2003. Тож відкрийте свої зошити і запишіть сьогоднішнє число і тему уроку: «Електронні таблиці та їх призначення . Введення та редагування числової, текстової та формульної інформації в середовищі табличного процесора.»
Урок побудуємо таким чином, запишіть план.
1. Поняття табличного процесора та електронної таблиці, їх призначення та функції.
2. Види табличних процесорів та їх запуск.
3. Електронні таблиці Місrоsoft Excel 2003 та робота з ними.

III. Повідомлення нового матеріалу.

Поняття табличного процесора та електронної таблиці їх призначення та функції.
Часто при обробці даних виникає необхідність зображувати їх у вигляді таблиць. Наприклад:
— в бухгалтерії певного підприємства потрібно зробити відомість на заробітну плату робітникам. Майже завжди, така інформація подається в таблицях. Здавалося б, це все легко виконується за допомогою таблиць у вже вами вивченому текстовому редакторі Word. Але, коли справа доходить до підрахунку загальної суми коштів, при урахуванні усіх надбавок і стягнень, то виникають значні труднощі — треба використовувати інші підручні засоби, що забирає досить багато часу і збільшує ймовірність помилки. Особливо це відчувається в установах де досить багато працівників.
Перша програма електронних таблиць називалася VisiCalc.
В подальшому було розроблено більш досконалу програму електронних таблиць — Lotus 1-2-3. Вона працювала в середовищі MS DOS, MS Windows, OS/2 на комп’ютерах різних типів. Електронні таблиці призначені для зберігання і обробки даних в спеціальній табличній формі. Основна відмінність електронних таблиць від таблиць баз даних та інших додатків — можливість автоматичного обчислення значення в комірках. Завдяки наглядності обчислень набагато полегшується виконання будь-яких розрахунків, які використовують дані, що зберігаються в таблицях. Програми, призначені для автоматичної роботи з електронними таблицями та їх зберіганням, називаються табличними процесорами. Табличний процесор — це пакет програм, призначених для обчислювальної роботи, обробки компонентів ділової графіки, підтримки спеціалізованої обробки даних, включаючи встроєні функції, роботу з базами даних, статистичну обробку даних і т.д.
Електронна таблиця створюється в пам’яті комп’ютера, її можна переглядати, змінювати, записувати на магнітний диск для зберігання, друкувати на принтері. Для запуску табличного процесора Excel слід виконати команду Пуск/Програми/Місrоsoft Office/Excel 2003, після чого на екрані з'явиться вікно процесора Excel. Також дану програму можна відкрити за допомогою ярликів на робочому столі (якщо такі є), або за допомогою спеціальних клавіш, при їх наявності на клавіатурі. На екрані дисплея електронна таблиця має вигляд прямокутної матриці, що складається з колонок і рядків, на перетині яких знаходяться комірки. В комірки можна помістити числа, математичні формули і тексти. Види табличних процесорів та їх запуск.
Раніше на ПК використовували багато варіантів електронних таблиць (VisiCalc, АБАК, ВАРИТАБ, Supercalc); робота з електронними таблицями підтримується в інтегральних пакетах Lotus, Symphony.

Табличний процесор Місrоsoft Excel 2007
Стовпці, рядки та клітинки — ось що ви бачите, відкриваючи Excel. Запустивши Excel, ви побачили велику пусту сітку, на верхньому краю якого є горизонтальна низка букв, а з лівого боку — вертикальна низка чисел. Внизу вікна можна помітити кілька корінців із написами «Лист1», «Лист2» тощо.
Смуга вгорі вікна Excel 2003 — це стрічка. Вона складається з різних вкладок. Кожну вкладку присвячено особливим різновидам роботи, яку користувач може виконувати в Excel. Натиснувши корінець будь-якої вкладки над стрічкою, ви бачите набір команд, зібраних на цій вкладці. Перша книга, яку ви відкрили, має назву «Книга1». Ця назва відображається в рядку заголовка вгорі вікна, поки ви не збережете книгу під іншою назвою. Корінці аркушів внизу вікна книги. Запускаючи Excel, ви відкриваєте файл, який називається книгою. Кожна нова книга містить три аркуші (листы), подібні до сторінок у документі. На цих аркушах (листах) ви вводите дані. (Аркуші (листи) також інколи називаються електронними таблицями.) Кожний аркуш має ім'я, написане на корінці аркуша внизу, з лівого краю вікна книги: Лист1, Лист2 і Лист3. Щоб побачити кожний аркуш, клацніть його корінець. Корінці аркушів доцільно перейменувати, щоб інформацію на кожному аркуші було легше розпізнати. Наприклад, можна назвати аркуші «Січень», «Лютий» і «Березень», якщо вони містять бюджети або дані успішності учнів за ці місяці, або «Північ» і «Захід», якщо йдеться про обсяги продажу в регіонах, і так далі. Якщо наявних трьох аркушів недостатньо, можна додати нові аркуші. Або, якщо всі три аркуші не потрібні, можна видалити один або два (хоча це й не обов'язково). Це робиться так: наводимо курсор на корінець аркуша, натискаємо праву клавішу миші, з’являється контекстне меню, з набором основних функцій (Видалити, Перейменувати і т.д.) Як ви помітили аркуші розділено на стовпці, рядки та клітинки. Межі між ними утворюють сітку, яку ви бачите, відкривши книгу. Стовпці простягаються згори до низу аркуша по вертикалі. Рядки тягнуться горизонтально зліва направо. Клітинка — це місце перетину одного стовпця й одного рядка. Угорі кожного стовпця міститься позначений буквами заголовок. Перші 26 стовпців позначено буквами від A до Z. Після Z букви в позначеннях повторюються попарно, AA - AZ, і так далі. Після AZ пари букв знову повторюються у стовпцях BA - BZ і так далі. Останній стовпець має заголовок IV. Кожний рядок також має заголовок. Рядки позначаються числами від 1 до 65 536. Алфавітні заголовки стовпців і числові заголовки рядків показують місцезнаходження певної клітинки на аркуші. Разом ці заголовки утворюють адресу клітинки, також звану посиланням на клітинку. Докладніше про це ви довідаєтеся на наступному уроці. Коли ви відкриваєте нову книгу, перша клітинка в ній стає активною. Вона має чорну рамку. Якщо ви наведете хрестикоподібний курсор на клітинку в 3 стовпці і 5-му рядку і натиснете клавішу миші ця клітинка стає активною, вона отримує чорну рамку. Виділено стовпець C. Виділено рядок 5. Клітинку C5, активну клітинку, показано в полі Ім'я у верхньому лівому кутку аркуша. Ми переходимо до справи та вводимо дані на аркуш. Це робиться у клітинках. Як я вже говорила відкривши нову книгу, перша клітинка, розташована у верхньому лівому кутку аркуша, має чорну рамку. Це означає, що введені зараз дані опиняться в цій клітинці. Дані на аркуші можна вводити де завгодно. Для цього просто виберіть будь-яку клітинку, щоб виділити її. Але в більшості ситуацій доцільно починати введення з першої клітинки (або поблизу від неї). Коли клітинку виділено, вона стає активною. Активна клітинка має грубий чорний контур, а заголовки стовпця та рядка, до яких належить ця клітинка, виділено кольором. Наприклад, якщо виділити клітинку у стовпці Е і рядку 7, заголовки «Е» і «7» буде виділено, а клітинку обведено чорним контуром. Виділена клітинка має позначення Е7 — це посилання на клітинку. Контур клітинки та виділення заголовків стовпця й рядка полегшують виявлення активної клітинки на аркуші. Крім того, посилання на активну клітинку відображається в полі Ім'я у верхньому лівому кутку аркуша. Поглянувши на це поле, ви одразу можете визначити посилання на активну клітинку. Усі ці ознаки не дуже важливі, якщо ви працюєте на самому початку аркуша, з невеликою кількістю його перших клітинок. Проте в міру просування вглиб аркуша ці засоби можуть виявити неабияку користь. Ви легко б заблукали, якби посилання на клітинку не вказувало, де ви перебуваєте. Знати посилання на клітинку важливо, наприклад, коли потрібно повідомити, де на аркуші містяться певні дані або де їх слід ввести. За допомогою поля «Ім'я» ми можемо безпосередньо переходити до будь-якого місця на аркуші. Для цього в дане поле можна ввести адресу комірки — велика латинська літера та цифра. Якщо, зробити активною одну з комірок і не відпускаючи клавіші миші, протягнути курсор по вертикалі чи горизонталі, то ми побачимо, що у нас стає ряд активних комірок. Даний ряд називається діапазоном. Комірки і дані в комірках таблиць можна редагувати аналогічно як ми робили це в текстовому редакторі. Проте в Excel для цього на верхній стрічці є спеціальні вкладки, за допомогою яких ви можете здійснювати різноманітні функції.
Це такі, як:
• Файл
• Правка
• Вид
• Вставка
• Формат
• Сервис
• Данные
• Окно
• Справка.
Відкрити їх можна навівши курсор на потрібну вкладку і натиснувши ліву клавішу миші. Перед вами відкривається ряд піктограм, який можемо називати набором інструментів. Вони поділені по групах, кожна група має назву, яка вкаже нам де і для чого ми можемо застосовувати інструменти, які в ній знаходяться.
Наприклад:
• Файл (создать, окрыть, закрыть, сохранить, сохранить как, разрешения, параметры страницы, область печати і т.д.)
• Правка (вырезать, копировать, вставить, удалить, буфер обмена, найти, заменить,очистить і т.д.)
• Вид (обычный, разметка страницы, панели инструментов, строка формул, масштаб і т.д.)
• Вставка (ячейки, строки, столбцы, лист, диаграмма, функция, рисунок і т.д.)
• Формат (ячейки, строка, столбец, лист, автоформат, стиль і т.д.)
• Сервис (орфография, справочные материалы, проверка наличия ошибок, общая рабочая область, доступ к книге і т.д.)
• Данные (сортировка, фильтр, форма, итоги, проверка і т.д.)
• Окно (новое, разположить, скрыть, разделить, закрепить области і т.д.)
• Справка (справка, показать поморника, о прогамме і т.д.)
Слід зауважити, що набори інструментів у вкладках досить схожі до тих, які ви використовували на попередніх уроках по роботі з Місrоsoft Word 2003, відповідно і правила користування з ними такі ж самі. В Excel десятковий дріб набирається через кому, дата набирається через крапку. Наприклад: 3,14; 56,097; 15.12.2001; 20.03.37.
Зміна ширини стовпчика: Для того, щоб змінити ширину стовпчика, необхідно: у горизонтальному заголовку таблиці ( де A, B, C, D…)встановити курсор на лінію, що розділяє стовпчики; коли виникне стрілка, натиснути ліву кнопку миші. Потім утримуючи кнопку натиснутою, перетягти стрілку вправо для збільшення( або вліво для зменшення) ширини стовпчика до потрібного розміру.
IV. Практичне заняття:
1. Ввести в кілька комірок значення 35, 49, 77, 32, 22, 55. Знайти суму цих чисел.
2. Знайти площу трикутника, якщо його основа рівна 5 см, а висота дорівнює 8 см.
V. Підведення підсумків уроку.
Ну що ж, ми сьогодні з вами досить непогано попрацювали, здобули основні поняття табличного процесора та електронної таблиці, розглянули їх застосування.
— Хто ж нам нагадає, що таке табличний процесор?
— Що таке електронна таблиця?
— Де і для чого, вони використовуються?
На мою думку мети нашого сьогоднішнього заняття досягнуто. Чи є в когось до мене запитання?
VI. Домашнє завдання
Продовжити знайомство з електронними таблицями ( в кого є дома комп’ютер).
До побачення!!!
Урок завершено. Дякую за увагу!
Література для вчителя:
1.Інформатика. Базовий курс. Навчальний посібник у 3-х частинах. Частина 1 / Шестопалов Є.А. -Шепетівка: «Аспект», 2006.-160 с.
2.Гаєвський О.Ю. Інформатика: 7-11 кл.:Навч. посіб. - К.: А.С.К.,2005. -512 с: іл. ISBN 966-8291-08-5.
3.Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики / За ред. Мадзігова В.М. — К.: Фенікс, 2001. — 370 с.
Література для учнів:
1.Гаєвський О.Ю. Інформатика: 7-11 кл.:Навч.посіб. - К.: А.С.К., 2005. - 512с: іл. ISBN 966-8291-08-5.