Поняття сервера. Особливості функціонування сервера загальноосвітнього закладу

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Поняття сервера

Поняття «сервер» у комп'ютерній термінології може стосуватися, як окремого комп'ютера, так і програми. Головною ознакою в обох випадках є здатність машини чи програми переважну кількість часу працювати автономно, без втручання людини реагуючи на зовнішні події згідно встановленого програмного забезпечення. Сервер (як комп'ютер) — це комп'ютер у локальній чи глобальній мережі, що забезпечує функціонування мережі, а також всі, або частину її функцій. Сервер (як програма) — програма, що надає деякі послуги іншим програмам (клієнтам). Зв'язок між клієнтом і сервером зазвичай здійснюється за допомогою передачі повідомлень і використовує певний протокол для кодування запитів клієнта і відповідей сервера. Серверні програми можуть бути встановлені як на серверному, так і на персональному комп'ютері, вони забезпечують виконання певних служб (наприклад, сервер баз даних чи веб-сервер). Комп'ютер та програми, що встановлені на цьому комп'ютері, здатні розподіляти ресурси (інформаційні, обчислювальні) у відповідь на запити, прислані у режимі on-line користувачами, і у такий спосіб надавати послуги іншим комп'ютерам мережі (клієнтам).

Класифікація серверів

Залежності від функціонального призначення розрізняють:

  • сервери друку
  • файлові сервери (англ. File server)
  • проксі-сервери
  • FTP-сервери
  • Web-сервери
  • DNS-сервери
  • сервери баз даних
  • термінальні сервери

Сервер друку — мережний пристрій (комп’ютер), який дає змогу підключати кілька принтерів для створення єдиного вузла друку та сортування документів у разі великого документообігу.

Файловий-сервер — вузол мережі, на якому зберігаються файли даних, доступні всім користувачам. Файл-сервер не бере участі у виконанні додатків. Файл (або його частина) передається на робочу станцію, а після оброблення дані копіюються на файл-сервер. Він може не лише виконувати основні функції, а й бути засобом для спільного використання периферійних пристроїв. Мережі з файл-сервером мають два основні недоліки. По-перше, не забезпечується одночасний доступ користувачів, який передбачає зміну одних і тих же даних (файл, який редагує один користувач, блокується і стає недоступним для запису іншими). По-друге, за великої кількості запитів до файл-сервера продуктивність мережі знижується.


Проксі-сервер — служба у комп’ютерних мережах , що надає клієнтам можливість виконувати не прямі запити до інших мережних ресурсів, переважно за протоколом HTTP. Спочатку клієнт підключається до проксі-сервера і запитує потрібний ресурс (наприклад, файл), розташований на іншому сервері. Потім проксі-сервер або підключається до зазначеного сервера й одержує ресурс, або повертає ресурс із власного кешу. У деяких випадках запит клієнта чи відповідь сервера може бути змінена проксі-сервером. Також проксі-сервер проводить кешування на диску, відвіданих клієнтами web-сторінок (з можливістю перегляду в режимі offline). Засобами проксі-сервера можна організувати систему заборон.

FTP-сервер — програмний засіб, що надає доступ до файлів за протоколом передачі файлів FTP. Даний протокол дає можливість користувачу завантажувати двійкові і текстові файли з (на) FTP-сервера, що підтримує протокол FTP. При розгляді FTP, як сервісу Інтернет, мають на увазі не просто протокол, а саме сервіс — доступ до файлів, які знаходяться у файлових архівах.

Веб-сервер — це набір програм, який забезпечує обмін даними засобами протоколу передачі гіпертексту (HTTP — Hyper Text Transfer Protocol). У широкому розумінні під веб-сервером розуміють набір апаратних і програмних засобів, що забезпечують функціонування веб-вузла.
Налаштування такого роду сервісів забезпечить функціонування Інтернет-сервера загальноосвітнього закладу.

Особливості мережі загальноосвітнього закладу

Зважаючи, на те, що мережа загальноосвітнього закладу має свої, певні особливості, які не притаманні корпоративним та іншим подібним мережам, то не всі сервіси будуть потрібними при розробці та впровадженні Інтернет сервера цієї мережі. Проте є й необхідні сервіси, без яких впроваджувати такий сервер практично не має змісту, наприклад, такі, як домен локальної мережі, чи Інтернет-домен.
Мережа загальноосвітнього закладу, як і корпоративні та подібні їм мережі, розраховані на достатньо велику кількість користувачів, їх динамічну роботу в мережі та потребують засобів централізації управління мережею. Наприклад, однією з цих особливостей є те, що користувачі в мережі не будуть мати постійного місця роботи (на відміну від користувачів корпоративної мережі), тобто вони не будуть працювати з одним і тим же комп’ютером. Водночас з одним і тим же комп’ютером працюватимуть різні користувачі.
Крім цього впровадження Інтернет-сервера загальноосвітнього закладу передбачає використання сервісів для пошти, дистанційного навчання та інших засобів користування контентом. Велика кількість сервісів породжує проблему авторизації користувачів в системі, адже для кожного сервісу потрібна буде окрема автентифікація, яка передбачає введення різних імен користувача та паролів. Зважаючи на те, що в основному користувачами мережі загальноосвітнього закладу є діти шкільного віку, то запам’ятовувати велику кількість паролів, та імен користувачів буде для них занадто складно. У зв’язку з цим, ще одна особливість мережі загальноосвітнього закладу, а зокрема необхідність інтеграції сервісів доступних користувачам мережі цього закладу.
Отже, при розробці та впровадженні Інтернет сервера загальноосвітнього закладу необхідною умовою є врахування особливостей функціонування комп’ютерної мережі як засобу організації навчально-виховного процесу.