Поняття про БД та їх види43 9

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Мета: Формування знань про бази даних та їх види – фактографічні та документальні. Ознайомити з ієрархічною, мереженою, реляційною моделями баз даних. Розвивати в учнів увагу, уміння аналізувати матеріал, робити висновки та узагальнювати. Виховувати наполегливість, цілеспрямованість, творчу активність, кмітливість, дисциплінованість

Тип уроку: лекція.

Обладнання: класна дошка.

Тривалість:45 хвилин.

Хід уроку

I. Організаційна частина

Заходжу в клас, вітаюсь:

– Доброго дня. Сідайте, будь ласка.

Перевіряю готовність учнів і класу до уроку (чиста дошка, наявність вологої ганчірки). Відмічаю в класному журналі відсутніх.

II. Актуалізація опорних знань

На минулих уроках ви вивчали електронні таблиці Microsoft Office Excel, давайте повторимо:

1). Яким чином запускається Microsoft Office Excel? (Щоб запустити Excel потрібно виконати такі команди: Пуск → Все программы → Microsoft Office→ Microsoft Office Excel).

3). Які типи листів існують вExcel? (Документи, що створюються в середовищі Excel, називаються книгами. Кожна книга складається з листів таких типів: робочі листи або просто листи; листи діаграм; листи макросів; листи модулів; листи діалогу.

3). Що являє собою робочі листи? (Робочі листи – це електроні таблиці, що складаються з колонок і рядків. Максимальне число колонок таблиці –255, рядків – 16384).

4). Що таке формула? (Формула – це сукупність операндів, з’єднаних між собою знаками операцій і круглих дужок);

5). З якого знаку ми починаємо писати формулу? (Для того щоб написати формулу нам потрібно поставити знак “=”).

III. Пояснення нового матеріалу

Процес розв’язування будь-якої задачі на ЕОМ є обробкою даних за заданим алгоритмом. Даними, наприклад, можуть бути : числа, літери, слова, прізвища учнів та їх домашні телефони, показники роботи підприємства та ін. Довгий час для розв’язування кожної задачі використовувалась тільки своя сукупність даних. Сукупність даних, що використовувалась в одній програмі, як правило, не могла використовуватись в іншій. Дані, призначені для розв’язування кожної задачі, оформлювали у вигляді так званих наборів даних або файлів даних. Такий метод використання даних має певні недоліки, зокрема, надмірність і дублювання даних. Припустимо, що для однієї й тієї самої школи розроблено програму нарахування заробітної платні для вчителів і програму складання шкільного розкладу. Як дані для першої задачі використовують прізвища вчителів, їх кваліфікацію, педагогічний стаж, навчальне навантаження та ін. Водночас прізвища вчителів та їх навчальне навантаження є даними і для другої задачі. Таким чином, для двох різних задач повторюються (дублюються) прізвища вчителів та їх навчальне навантаження. Чому дублювання відноситься до недоліків використання даних? Це обумовлено двома основними факторами:

1) Дублювання даних призводить до зайвих витрат пам’яті комп’ютера.

2) Зміна даних в одній задачі зумовлює необхідність їх зміни в інших задачах.

Наприклад, в разі зміни навчального навантаження вчителя необхідно внести відповідні зміни і в набір даних для програми складання розкладу, і в набір даних для програми нарахування заробітної платні. Ці обставини і були основною причиною появи в кінці 60-х років баз даних (БД).

База даних – впорядкована сукупність даних, призначена для їх зберігання, накопичення і обробки за допомогою комп’ютера . Це можуть бути архіви, описи майна і матеріалів, бухгалтерські документи, особисті справи відділів кадрів, кримінальні справи на злочинців тощо. І всюди для користування інформацією необхідні засоби для її систематизації і швидкого пошуку.

Основні об’єкти бази даних

База даних традиційно містить чотири основних типи об’єктів:

Таблиці – основні об’єкти бази даних, де зберігаються дані.

Запити – призначені для вибору потрібних даних з однієї або кількох взаємозв’язаних таблиць.

Форми – призначені для введення, перегляду та коректування взаємозв’язаних даних у зручному вигляді.

Звіти – формування даних у зручному для перегляду вигляді і при потребі їх друкування.

Фактографічні та документальні бази даних Інформація про навколишній світ, відображена на носій (папір, фото тощо), достовірність якої доказана, називається фактом. Документ – це факт достовірність якого підтверджена підписом і печаткою посадової особи або організації. Фактографічні бази даних зберігають, наприклад, електроні випуски газет, інформаційні випуски подій у світі, рецепти приготування страв, рекламні випуски, розклади руху транспорту, номери телефонів тощо. Такі бази згідно запиту надають конкретну інформацію про об’єкт, що в них зберігається. Документальні бази даних містять список джерел (документів), які зберігаються в інших місцях. Так, наприклад, працюють пошукові машини в Інтернеті, які за ключовими словами запиту знаходять список документів, де є такі слова. Далі потрібно звертатися до знайдених джерел, де зберігаються потрібні документи.

Ієрархічна, мережева, реляційна моделі баз даних

Ієрархічна модель бази даних –це сукупність різних об’єктів, де об’єкти нижнього рівня підпорядковані об’єктам вищого рівня. Мережева модель бази даних – це сукупність об’єктів різного рівня, де кожен об’єкт може бути зв’язаний з іншим. Реляційна модель бази даних складається із взаємозв’язаних таблиць. Як приклад реляційної бази даних розглянемо купівлю квитка в залізничній касі. Спочатку ми звертаємось до розкладу руху поїздів у вигляді таблиці, де записані номери поїздів, кінцеві станції, час прибуття і відправлення. В цій таблиці вибираємо № поїзда, який нам підходить. Крім цієї таблиці, десь повинні бути інші взаємозв’язані таблиці:

• інформація про вагонний склад вибраного поїзда;

• наявність вільних місць у кожному вагоні по датах;

• інформація про проміжні станції і відстань до них по маршруту руху поїзда;

• інформація про вартість проїзду в кожному типу вагона.

Ви кажете касиру: «Дайте, будь ласка, квиток на поїзд № 87 в плацкартному вагоні до Запоріжжя на 20 березня». Касир за цими даними звертається до відповідних таблиць, де знаходить:

• за номером поїзда – плацкартні вагони від 9 до 16, серед яких вибирає, наприклад, № 9;

• у вагоні № 9 на 20 березня вільні місця від 26 до 54, серед яких вибирає 27;

• за номером поїзда – відстань до станції Запоріжжя 568 км;

• за відстанню 568 км і плацкартним типом вагону – вартість проїзду, наприклад, 28 грн.

Перехід від одної таблиці до іншої відбувається за допомогою співпадаючих полів (номер поїзда, номер і тип вагона, назва кінцевої станції тощо). Після виконання такої процедури пасажиру друкується квиток, у відповідні таблиці вносяться зміни, що 20.03.08 на поїзд № 87 у вагоні № 9 місце 27 зайнято до станції Запоріжжя. Звичайно, всю цю роботу краще доручити комп’ютеру, який повинен мати потрібну інформацію у вигляді взаємозв’язаних таблиць (базу даних) і засоби її обробки (систему управління базою даних).А касир стає користувачем цієї бази даних.

Особливості реляційної бази даних

Концепція реляційної бази даних розроблена Е. Ф. Коддом у 1970 р., в основі якої лежить математичне поняття відношення, яке здійснюється за допомогою двомірних таблиць. Таблиця – це деяка структура, яка складається з певної кількості однотипних записів, об’єднаних спільною темою. Двомірна таблиця складається із записів(рядків) і полів (стовпців). Поле може містити значення лише одного типу – текст, число, дату тощо, а запис – інформацію про один елемент (наприклад, у таблиці з відомостями про учнів у кожному з рядків-записів розміщено дані про одного учня. А у полях – прізвища, ім’я, адреса, телефон, дата народження тощо) . База даних складається, як правило, з кількох таблиць. Кожен запис кожної таблиці повинен мати унікальне ключове поле. Це може бути, наприклад, порядковий номер учня в класному журналі або табельний номер працівників на заводі. За допомогою ключових полів таблиці бази даних зв’язуються між собою відношеннями для спільної обробки даних. Наприклад, інформація у вигляді таблиць бази даних може мати наведений вище вигляд. В таблиці Учні, наприклад, Іванов має унікальний код 1, і цей код визначає його в таблиці Успішність.

IV Закріплення нового матеріалу

Отже, давайте повторимо ,що ми з вами вивчали на уроці:

1. Які недоліки має організація даних у файлах даних і наборах даних? (Організація даних у файлах даних і наборах даних має такі недоліки, як: дублювання і надмірність даних).

2. Чому не доцільно дублювати дані при розв’язуванні різних задач?

(При розв’язуванні різних задач не доцільно дублювати дані, тому що: 1) дублювання даних призводить до зайвих витрат пам’яті;

2) зміна даних в одній задачі зумовлює необхідність їх зміни в інших задачах.).

3. Що розуміють під базою даних? (База даних – впорядкована сукупність даних, призначена для їх зберігання, накопичення і обробки за допомогою комп’ютера)

4. Які основні типи об’єктів містить база даних? (База даних традиційно містить чотири основних типи об’єктів: таблиці, запити, форми, звіти.)

5. Що розуміють під фактографічними базами даних? (Фактографічні бази даних бази – це такі бази, які згідно запиту надають конкретну інформацію про об’єкт, що в них зберігається.)

6. Що розуміють під документальними базами даних? (містять список джерел (документів), які зберігаються в інших місцях.)

7. Які існують моделі бази даних? (Існують ієрархічна, мережева, реляційна моделі бази даних.)

V Домашнє завдання

Вивчити матеріал записаний в зошиті.

VI Підсумок уроку

Сьогодні ми ознайомились з базами даних та їх види – фактографічні та документальні., а також з ієрархічною, мереженою, реляційною моделями баз даних. Якщо немає запитань, то до побачення .

Література:

1.Руденко В. Д., Макарчик О. М., Патланжоглу М. О. Комп’ютер та його програмне забезпечення. Курс інформатики (частина 1) / За ред.. Мадзігона В. М., Бикова В. Ю.– К.: Фенікс, 2001.–370с.

2. Гаєвський О.Ю. Інформатика: 7-11 кл.: Навч. Посіб. – К.:А.С.К.,2005. – 512с.

3. Л .М. Диб кава. Інформатика та комп’ютерна техніка: посібник для студентів вищих навч. Закладів.-К.:»Академвидав», 2003.-320с.