Віртуальний клас

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Дистанційне навчання його переваги і недоліки.

Сучасне налаштування техніки навіть в найвіддаленіших куточках країни дозволяє нам, не встаючи з-за столу, здійснювати покупки в світових магазинах, знайомитися з новинками кіно і літератури і здобувати другу вищу освіту в будь-якому вузі країни і миру, на який вистачило гроші. По суті, віддалене навчання - річ далеко не нова, адже заочна освіта існує вже достатньо довгий час. Дистанційна освіта відрізняється від заочного тим, що зовсім не вимагає присутності що вчиться - навіть сесії і ті здаються через інтернет. Дистанційна освіта - cучасна інформаційно-технологічна форма за допомогою якої відбувається неперервне навчання. Останніми роками популярність Інтернету рухається вперед семимильними кроками. Поліпшується якість з’єднання, прокладаються нові лінії, компанії-провайдери удосконалюють своє устаткування. А у результаті збільшується кількість користувачів усесвітньої мережі, які з кожним днем знаходять собі в Інтернеті все нові і нові заняття. Їм стають доступні глобальні бази даних і величезні мережеві бібліотеки. Зрозуміло, викладачі активно включаються в цей процес, створюючи в мережі власні повчальні курси і викладаючи матеріали в електронні сховища у вільному доступі. Дистанційно можна навчатися практично будь-якому курсу, проте краще все-таки залишати цей варіант як другого вищого або просто додаткового утворення. Наприклад, просто вивчити за допомогою Інтернету іноземні мови або мови програмування, але дуже важко замінити їм, допустимий, постановку судового процесу в аудиторії - адже це незамінна практика для юристів-новачків. Якщо ви вибрали відповідний видалений курс, то справитеся, приклавши певні зусилля. Дистанційна освіта має масу плюсів. Інтернет здатний вміщати необмежену кількість інформації і надати її потрібний і слушний час. Причому інформація може знаходитися у будь-якому вигляді, відомому нам сьогодні: від простого тексту до відеоконференції з викладачем. Більш того, Інтернет надає можливість навчання категоріям людей, які через різні причини обмежені в русі і діяльності (інвалідам, вагітним жінкам). Але дистанційна освіта підходить тільки дисциплінованим людям, які можуть примусити себе займатися щодня, нехай навіть і у будь-який час. Самоорганізованість - обов’язкова умова для здобування якісної освіти через інтернет. Крім цього, умовою (а значить, обмеженням) є ваші технічні можливості, а для живого спілкування в мережі вони повинні бути максимальними. Уявіть собі, що для вас створений справжній віртуальний клас, із столами і дошкою, на якій накреслені формули. По аудиторії, читаючи лекцію, ходить професор. Щоб добре бачити і чути, а значить - розуміти, потрібний швидкий Інтернет і високошвидкісне підключення, яке вже точно не нададуть звичайні телефонні лінії. А це нові витрати, крім тих грошей, які ви витратите на оплату курсу. Втім, можливість вчитися в кращих вузах країни повинна затьмарити собою всі технічні складнощі, які, як відомо, вирішувані. А зайвий раз зайнятися самодисципліною ще нікому не заважало!

Комунікації в дистанційному навчанні

В процесі електронного навчання зворотний зв’язок викладача і студента утруднений. В результаті виникає питання про можливість ефективного електронного навчання у разі коли взаємодія із студентом не є такою ефективною, як при проведенні навчання в аудиторній формі. Як наслідок одним з найбільш істотних компонентів системи дистанційного навчання стає модуль спілкування (комунікацій) між студентами, викладачами і адміністраторами системи. У електронному навчанні можна використовувати 2 види комунікацій:

  1. Асинхронні - обмін повідомленнями відбувається в довільний час (електронна пошта, форуми, дошки оголошень)
  2. Синхронні - обмін повідомленнями відбувається в режимі реального часу (відео, аудіо конференції, чат)

В асинхронному дистанційному навчанні графік пластичніший. В цьому випадку не потрібно щодня в певний час виходити в онлайн на зв’язок з своїми викладачами, завдання висилаються поштою (самими різними способами) і ніхто вас не підганяє що ви повинні все прочитати і відповісти на деякі питання які дозволяють викладачеві засумніватися що ви вивчили даний матеріал. Асинхронне навчання дозволяє вам самим вибирати час коли вчитися і скільки часу ви хочете на це приділити. Якщо вибирати між цими двома категоріями який краще, то тут існує лише одна відмінність. Якщо у вас мало часу і ви ніколи не знаєте що робитимете за годину, то вам потрібно вибирати асинхронний метод освіти. Але якщо у вас розпорядок дня немінливий і дозволяє завжди вчасно бути на віртуальних заняттях, то краще вибрати синхронний. В цьому випадку є істотний плюс, ви повинні будете відвідувати заняття і точно винесіть потрібні знання, вам не потрібно буде примушувати себе зробити контрольну наприклад, тому що завтра останній день здачі, а до цього ви не знаходили часу. Людина ледаче створіння, тому важко себе щодня примушувати робити те, що спокійно можна виконати і завтра. Але якщо ви умієте себе примушувати, то вам підійде і асинхронний метод. У такому разі у вас з’явиться і вільний час, оскільки свій графік ви зможете спланувати в найоптимальнішому темпі і у відповідні на кожен день умови. Робіть вибір і осмілюйтеся. Синхронне дистанційне навчання дуже схоже на класичне. Ясно що у всіх видах воно відбувається на «дистанції», але а випадку синхронного навчання всі заняття відбуваються хоч і віртуально, але в реальному часі. Завдяки самим різним видам передачі інформації за допомогою Інтернету і не тільки студенти в призначений час всі спілкуються один з одним. Відбувається майже як звичайне заняття, тільки ви не їсте в університет (який може знаходиться за тисячі кілометрів), а сидите удома. Здача відбувається також, як і основне учення, тобто лекції, колоквіуми. Викладачі активно включаються в цей процес, створюючи в мережі власні повчальні курси і викладаючи матеріали в електронні сховища у вільному доступі. Найбільш технічно складними є синхронні комуникациі (т.к. вони здійснюються в реальному часі). Існує декілька видів синхронних комунікацій:

  1. Відеоконференції (односторонні і двосторонні)
  2. Аудіоконференції
  3. Чат (текстові конференції)
  4. Миттєвий обмін повідомленнями
  5. Сумісне використання додатків
  6. Віртуальний клас

Окремого пояснення вимагають два останні види комунікацій.

  1. Відеоконференція — це послуга, що дозволяє територіально рознесеним користувачам обмінюватися відео- й аудіоінформацією в режимі реального часу, бачити й чути один одного, а також передавати інші корисні дані.
  2. Аудіоконференція (Audioconference) - електронна конференція, у якій учасники, що перебувають у різних місцях, використовують телефони або спеціальне устаткування для аудіоконференций, з метою спілкування в реальному часі. Кількість учасників може бути від трьох до ста та більше.
  3. Слово Чат(chat) з англійської означає розмова. Інтернет Чат - це така сторінка, де будь-хто має можливість в в дійсний час спілкуватися з іншими відвідувачами.
  4. У режимі миттєвого обміну повідомленнями можна брати участь в розрахованому на багато користувачів відеосеансі з друзями за допомогою веб-камер
  5. Сумісне використання додатків - цей вид комунікацій як правило призначений для демонстрації або навчання роботі з програмними продуктами .
  6. Віртуальний клас - це електронна імітація спілкування при аудиторному навчанні.

Програмний продукт запускається тільки на одному комп’ютері в мережі, а на решті всіх комп’ютерів доступний екран цього комп’ютера, а також існує можливість удаленноо управління програмою мишею і клавіатур.

Віртуальний клас - це електронна імітація спілкування при аудиторному навчанні.

Mal1.jpg

Віртуальний клас - це комплекс програмних продуктів, що реалізовують відразу декілька елементів синхронного спілкування, які дозволяють наблизити спілкування через локальні або глобальні мережі до спілкування віч-на-віч з допомогою наступних функцій:

  1. Класна дошка - можливість писати і малювати на екрані, доступному одночасно всім учасникам спілкування
  2. Загальний (широкомовний) чат
  3. Функція «підняття руки»
  4. Індивідуальний обмін повідомленнями між учнями і викладачем
  5. Показ слайдів, учбових матеріалів.

Під віртуальним класом (групою) у зарубіжній практиці ДО розуміють спільноту учнів, взаємодія між якими при спільному виконанні ними навчальних завдань відбувається за допомогою комп'ютерних мереж. Віртуальна група – поняття, яке властиве трансформаційній моделі ДО, оскільки можна передбачити, що спілкування між студентами за допомогою комп'ютерної мережі досить істотно відрізняється від звичайного. У наших умовах ДО є досвід, на підставі якого правильніше говорити про квазівіртуальні групи, коли студенти, які не мають комп'ютерів удома, у спільній груповій діяльності використовують комп'ютери вищого закладу для спілкування з аналогічними групами з інших вищих закладів або інших міст. Під підтримкою навчання (або підтримкою учня) у ДО розуміють будь-які матеріали, інформацію, що передається від викладача до студента, який знаходиться в іншій географічній точці. Процес навчання уявляється як деяка тривала діяльність, в якій не повинно бути перерв (або вони мають бути зведені до мінімуму), пов'язаних з тим, що навчально-методичні матеріали перестали надходити від викладача до студента. Для успішного застосування технологій синхронного спілкування як правило потрібна локальна або могутня корпоративна міжофісна мережа або високошвидкісне з’єднання з Інтернет. Нові середовища дозволяють розширити традиційну аудиторію до так званої «віртуальної». В підсумку контроль за часом, місцем і темпом навчання повертається до навчального закладу, але студенти одержують можливість спілкуватись один з одним. Сьогодні з'являється новий тип навчальної групи – «спільнота студентів» – завдяки асинхронності таких телекомунікаційних середовищ, як комп'ютерні конференції, електронна пошта та голосова пошта. Оскільки ці середовища не передбачають одночасного запитання і відповіді, студенти можуть знову ж таки самі обирати час, місце і теми, зберігаючи можливість спілкування з іншими студентами, які в цей час працюють з іншою частиною навчального курсу або навіть проходять зовсім інші предмети в межах програми. Цілі спілкування у «спільноти студентів» не стільки дидактичні, скільки контекстуальні, мають на увазі принципово новий рівень спілкування окрім того, що передбачений навчальною програмою. Можна чекати появи нового типу стосунків наприкінці цього або на початку наступного десятиріччя. По мірі того, як студенти отримують доступ до великих баз даних, гіпермедійних комплексів, відео та тексту за допомогою комп'ютерних мереж, з'являється новий тип студента – чудово оснащеного для навчання, а краще сказати, цілої «спільноти молодих вчених». Студенти самі керують часом, місцем і темпом, широтою охоплення та послідовністю навчального матеріалу і, як додаток, мають можливість вільно спілкуватися з ровесниками і викладачами. Успішність та якість дистанційного навчання значною мірою залежать від ефективності організації занять, методичної якості матеріалів, а також керівництва, майстерності педагогів, які беруть участь у цьому процесі Відомо, що значна кількість дистанційних курсів розробляються на інтуїції авторів, без урахування вимог сучасної психолого-педагогічної та методичної наук. Між тим, викладач дистанційного курсу, як свідчать сучасні дослідження, повинен вміти:

  1. Визначати освітні цілі, що підлягають вирішенню під час дослідницької та освітньої діяльності.
  2. Володіти навичками обґрунтування можливої стратегії пошуку, необхідних інформаційних матеріалів.
  3. Визначати можливі джерела інформації, засоби її опрацювання.
  4. Визначати список необхідних засобів збереження інформації: книг, довідників, відеоматеріалів та ін., що може забезпечити ефективність самостійних досліджень студентів.
  5. Висувати гіпотези, проблеми, завдання для вирішення.
  6. Керувати навчальним процесом.
  7. Визначати предмет інформаційного пошуку.
  8. Працювати в мережі.

Джерела