Вступ. Інформація та інформаційні процеси.(3.22)

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Мета: Дати уявлення про поняття "інформатика" , інформація" і "повідомлення"; види і властивості інформації ; особливості основних інформаційних процесів; одиниці вимірювання інформації , про основні етапи розвитку ЕОМ ,основні галузі застосування. Установити зв'язок науки "інформатика" з іншими предметами. Сприяти аналітичному мисленню на етапі засвоєння теоретичних знань. Формувати навики самостійної роботи і творчого мислення, продовжувати формувати культуру користувача ПК.

Тип: Урок засвоєння нових знань.

Форми та методи: лекція, бесіда.

Організаційна частина

Привітання, перевірка підготованості учнів до уроку, перевірка відсутніх

Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та плану роботи на уроці, мети та завдань уроку.

Стимулювання навчальної діяльності та актуалізація опорних знань

Щоб «включити» учнів у роботу, можна запитати їх, чи розуміють вони слово «інформація». Відповідь, імовірно, буде ствердна. Другим питанням має бути: «А що означає це слово?», «Гаразд, а чим інформація не є?».

Пояснення нового матеріалу

Інформатика - це наука про інформацію та інформаційні про¬цеси в природі та суспільстві, методи та засоби одержання, збері¬гання, обробки, передачі, опрацювання, використання, захисту інформації та управління інформаційними процесами. Інформатика (інформаційна автоматика) сформувалась як наука завдяки розвитку комп'ютерної техніки.

Основними завданнями інформатики є:

• дослідження інформаційних процесів;

• розробка нових інформаційних технологій;

• створення апаратно-програмного забезпечення.

Інформатика - динамічна наука, що інтенсивно розвивається та суттєво впливає на розвиток інших наук і технологій.

Поняття інформації

Поняття «інформація» в інформатиці є одним із основних (як, наприклад, «пряма» в геометрії, «число» в арифметиці тощо). Інформація - це відомості про об'єкти навколишнього світу, які сприймаються людиною, твариною, рослинним світом або спеціальними пристроями і підвищують рівень їх інформованості. Інформація передається за допомогою повідомлень. Пові¬домлення бувають усними, письмовими, у вигляді малюнків, жестів, спеціальних знаків (азбука Морзе, світлові сигнали і прапорці) тощо.

Інформація та повідомлення

В інформатиці поняття «повідомлення» має більш широкий зміст, ніж у повсякденному житті. За допомогою повідомлень здійснюється обмін інформацією між людьми, між людьми і машинами, між машинами; обмін сигналами у тваринному і рослинному світі тощо. Повідомлення фіксувалися у вигляді малюнка або тексту на скелі, папірусі, пергаменті. З виникненням писемності повідом¬лення стали передавати у вигляді рукописних і друкованих текстів: газет, журналів, книг. Пізніше для передачі повідомлень почали використовувати телефон і радіо.Різноманітну інформацію люди (і машини) збирають, обробля¬ють, зберігають і передають іншим людям (і машинам) для подаль¬шого використання. Таким чином здійснюються основні процеси накопичення, обробки і розповсюдження інформації. Інформація має різні властивості, кожна наукова дисципліна розглядає ті її властивості, які їй найбільше важливі. З точку зору інформатики більш важливими вважаються вірогідність, повнота, цінність, зрозумілість інформації.

Властивості інформації:

  • вірогідність (правдивість)
  • повнота,
  • цінність (актуальність, своєчасність),
  • зрозумілість.

Вірогідність інформації - інформація з такою властивістю правдива, відповідає істинному стану речей, надає відомості про подію, яка мала місце або може відбутися.

«Сьогодні буде дощ», «Вчора я їв вареники», «На канікулах поїду до Києва» - це приклади вірогідної інформації. Повнота інформації - інформація з такою властивістю надає об'єм відомостей про предмет обговорення, достатній для прий¬няття правильного рішення.

«На обід були: борщ, котлети і компот», «Я живу в Україні, у місті Конотопі Сумської області, на вулиці Вишневій, будинок 27, квартира 93» - це приклади повної інформації.

Цінність інформації - інформацію з такою властивістю можна використати, тому що вона надходить вчасно, коли в ній є потреба. її називають ще актуальністю або своєчасністю. «Поїзд до Києва відходить через 15 хвилин» - це приклад цінної (своєчасної) інформації. Зрозумілість інформації - інформація з такою властивістю зрозуміла і тому може бути використана. Попередні приклади інформації мають властивість зрозумілості. Але не завжди так буває. Наприклад, дворічній дитині буде незрозумілою правдива і повна інформація: «Квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів». Відсутність однієї з цих властивостей робить інформацію некорисною і навіть шкідливою. Наприклад: «Завтра о шостій годині ранку настане кінець світу» - інформація має властивості ясності, своєчасності, повноти. Відсутня тільки вірогідність. Можна уявити, якої біди може наробити така «інформація»! Інформація має цікаву особливість - нею можна ділитися з ким завгодно і скільки завгодно разів, а її не стає менше.

Передача інформації

Інформація передається від джерела до приймача за допомогою каналу передачі. Джерелом інформації можуть бути природні об'єкти (пла¬нети, зірки, люди, тварини, рослини, поля, ліси, гори...), книжки, газети, журнали, малюнки, наукові експерименти, конструкторські розробки, випробовування нових матеріалів і приладів тощо. Каналами передачі можуть бути світлові, звукові, електричні сигнали та електромагнітні хвилі тощо. Для передачі інформації на значні відстані використовують різні технічні засоби: телефон, телетайп (передача текстів), телефакс (передача зображень доку¬ментів), модем (передача комп'ютерних сигналів). Приймачами (споживачами) інформації можуть бути люди, тварини, рослини, різного роду знаряддя, прилади і машини.

Приклади передачі інформації:

  • гучномовець (джерело) через звукові хвилі (канал передачі) передає останні вісті слухачам (приймачам);
  • на магнітофоні з касети-джерела переписується музика на касету-приймач по електромагнітному каналу передачі.

Засоби зберігання та опрацювання інформації'

Структура інформаційного процесу

Інформаційний процес складається з операцій пошуку, збирання, збереження, передавання, опрацювання, використання і захисту інформації. Наприклад, під час перепису населення обліковці заходять до всіх осель і збирають відомості про всіх людей, які мешкають там (вік, стать, освіта, фах, місце роботи тощо). Потім ці відомості передаються на комп'ютери для зберігання та опрацювання. Після обробки інформація використовується державними установами для прийняття економічних і політичних рішень.

Підбиття підсумків уроку

Наприклад, вчитель запитує: "Що таке повідомлення?", учні відповідають: "Повідомлення - це...".

Повідомлення домашнього завдання

Прочитати розділ 1 підручника, опрацювати питання для роздумів.